Вступ
Основне завдання
національної школи — розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній
природою, і тим самим допомогти людині знайти своє місце у суспільстві,
призначене для неї природою. Провідна роль в успішному веденні
навчально-виховного процесу належить учителеві. В початкових класах місія
педагога охоплює, практично всю життєдіяльність дитини в школі. Перед учителем
постають відповідальні завдання: сформувати у дітей усі необхідні якості,
навички, вміння школяра, збагатити їх належними знаннями, загалом підготувати
вихованців до того, щоб вони могли успішно опанувати складну й відповідальну
науку подальшого життя.
Не випадково
прислів'я стверджує: добрий початок — половина справи. Головне завдання початкових
класів — це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент із п'яти вмінь:
вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю,
спостерігаю; читати, писати.
Треба пам'ятати, що
особистість виховується тільки особистістю. Тому вчитель обов'язково має
постійно працювати над собою, займатися самоосвітою, причому так, щоб
нагромаджені знання сповна віддавати дітям, колегам батькам вихованців. Крім
того, якщо вчитель бачить у кожній дитині особистість, то атмосфера в класі сприятиме
розвитку творчих задатків, індивідуальних нахилів та уподобань школярів.
Переконана, що
педагогічний процес повинен грунтуватися на принципах особистісно-гуманного
підходу до дітей, це дасть змогу перетворити їх на активних союзників учителя в
своєму ж навчанні й вихованні. У педагогічному процесі дитину постійно має
супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинне характеризуватися
наявною розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя.
Саме такими
принципами і завданнями я керуюсь у своїй педагогічній діяльності. За роки
роботи з молодшими школярами випробувано багато різних форм і методів навчання
та виховання. Але скільки б не працював учитель, труднощі в його роботі не
зникають, лише змінюється їхній характер. Набираючи новий клас, доводиться
кожного разу орієнтуватися на інші методичні прийоми, оскільки контингент дітей
інший. Та й час не стоїть на місці. Але урок завжди залишиться уроком, хоч
творчий педагог його весь час старається удосконалити. Та головне — це
організація навчального процесу, в тому числі й уроку. Відомо, що організація
уроку залежить від організованості самого вчителя, а тоді вже від його
вихованців. З перших днів навчання в школі не шкодую часу на уроках, щоб
якомога швидше привчити дітей до порядку на робочому місці, користуватися
підручником, виконувати єдині правила оформлення письмових робіт. Клас, в якому
я працюю, оформила так, щоб дітям у ньому було затишно і цікаво жити та
працювати.
Важливою умовою
навчання на уроці є достатня різноманітність наочності для фронтального й
індивідуального використання. Прагну постійно удосконалювати обладнання й
створювати власне. Це дає змогу економити час, швидко переключати увагу дітей з
одного виду занять на інший, привчає їх до самоконтролю. Підготувала набори роздаткового
матеріалу для індивідуальної роботи і в групах (найчастіше в парах). Основою картки є
предметні або сюжетні малюнки, до яких подано ряд пронумерованих запитань.
Працюючи за такими картками, діти виконують завдання на вибір. Застосування
таких карток має стимулювальне значення, адже картки привабливі за кольором та
змістом. Із задоволенням працюють учні з фігурними картками. їх використовую
відповідно до теми уроку, пов'язую з казковим героєм, що завітав на урок.
Урок — це основна
форма навчання в школі, і дуже важливо домогтися його максимальної
цілеспрямованості. Одним із напрямків методичного оновлення уроків у початкових
класах є проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох
предметів, які об'єднані навколо однієї мети. Звичайно, до таких уроків треба
готуватися заздалегідь, тому починаю з календарного планування, його аналізу,
зіставляю матеріали різних предметів, відбираю ті питання з програми, які
близькі за змістом або за метою використання. Відповідно до цього складаю розклад
уроків, такі уроки проводжу здебільшого в п'ятницю. Переважно інтегрую уроки
навчання грамоти з образотворчим мистецтвом, математику — з трудовим
навчанням. На таких уроках «Сходинки пізнання» перетворюються на опорні схеми.
При підготовці до
уроків користуюся перспективними планами, що були складені мною кілька років
тому, ще на початку трудової діяльності. А складені вони були при перечитуванні
книги В.О.
Сухомлинського «Сто
порад учителеві». Серед них такі: «Список художніх творів, які діти мають
прочитати за роки навчання в початковій школі», «Музичні твори», «Твори
живопису, за якими будуть проведені бесіди» і т.д. Всі ці плани уточнюються та
поновлюються.
Формування навичок читання — тривалий і складний процес, що
потребує постійної уваги до занять і забезпечується передусім добором
навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами ведення уроку. Саме
тут і застосовую загадки, прислів'я, приказки, скоромовки, чистомовки, ребуси,
кросворди, вірші, які містять багатий пізнавальний матеріал. Використовую їх
при ознайомленні з новим звуком, у звукових вправах, у словниковій роботі, для
додаткового читання за темою занять, а також для закріплення нового матеріалу.
Чарівним ключиком відкривають двері буквеного теремка, тоді
буква, що вивчається, «виходить» із своїх «дверей» і прямує на вулицю Дзвінких
голосів чи Твердих характерів. Далі вміла Указочка веде виучувану букву в гості
до інших букв, утворюються склади (діти читають за
указкою).
Далі вправляю дітей у читанні чистомовок із певним звуком,
які переважно складаю сама за схемою уроку. Рифму до складів добирають діти.
Складання таких чистомовок породжує позитивне ставлення дітей до ритмічно
організованої мови, передбачає формування «поетичного слуху». Починаючи з
першого класу, на уроках читання постійно користуюся системою вправ для
розвитку навичок швидкого читання за методикою Т. Федоренка,
Найчастіше застосовую вправи на розширення кута зору учнів,
вправи на запобігання репресіям при читанні, читання скоромовкою, перспективне
читання.
Великого значення на уроках читання надаю вправам, що
розвивають виразність, інтонаційність читання. Пропоную читання текстів (окремих
уривків речень) з почуттям суму,
співчуття, радості, задоволення (залежно від
змісту). Діти читають голосами героїв, відповідно
до їхнього характеру. Готуючись до уроків читання, користуюся пам’ятками «Як
працювати над текстом», «Читаємо оповідання», «Як прочитати казку», «Читання
поезій», «Як читати байку». При опрацюванні творів краще зрозуміти їхній зміст
допомагає «торбинка запитань», звідки вчитель дістає питання. Діти самі вчаться
ставити запитання за змістом твору. Ними поповнюють торбинку новими питаннями.
У класі зберігаються картки, заведені на кожного учня, куди
записуються результати перевірки техніки читання за кожен місяць навчального
року та за чотири роки навчання в молодших класах.
Люблять діти уроки позакласного читання, всі учні старанно
до них готуються. Такі уроки — часто нестандартні, у вигляді КВК, подорожей, у
віршованій формі. Раз на чверть позакласне читання проводжу як бібліотечний
урок.
Рідна мова. Вона звучить для кожної людини з дитинства як музика.
На уроках рідної мови навчаю дітей слухати і чути голоси природи, любити,
шанувати її, вслуховуватися в музику слів. Дуже важливо з раннього дитинства
вчити дітей чути, вміти співставляти фонетичне звучання слова з його тематичним
значенням. Оскільки основне завдання уроків мови — навчити дітей грамотно
писати, то розвиток фонематичного слуху — це основа успіху. Велику увагу
приділяю тлумаченню слів. Для кращого їх запам'ятовування вони певний час
«чергують» у класі, вводяться у словосполучення, речення. Таким чином
збагачується активний словник вихованця.
Важливу роль відіграють перші уроки письма, адже це на них
закладаються основи каліграфічного грамотного письма школярів. Саме від них
залежить, яким буде почерк дитини, наскільки грамотним виросте сьогоднішній
першокласник.
На уроках письма друковані букви потрапляють на кінчик
Чарівної ручки і перетворюються на жителів країни Каліграфії, щоб «жити» на
сторінках учнівських зошитів. Тут вони стають стрункими, граціозними, щоб
сподобатися суворому вчителю Чистопису, бо саме він оцінює їхню поставу і
поєднання з іншими буквами.
На уроках мови практикую завдання на картках, де замість
слів намальована схема.
При вивченні будови слова допомагають кращому усвідомленню
теми образні порівняння.
Для кращого зацікавлення використовую віршовані правила про
різні частини мови. Оскільки молодші школярі відзначаються емоційним
сприйманням навколишнього світу, то тут доцільно деякі мовні поняття формувати
художніми засобами.
Невід'ємною частиною уроків мови є розвиток зв’язного
мовлення школярів. Він досягається виконанням таких завдань:
•
спостереження,
порівняння, з'ясування часової послідовності, причинно-наслідкових залежностей;
•
робота
над словами, словосполученнями і реченнями;
•
спілкування
з природою;
•
виконання
різноманітних видів творчих робіт у розвитку писемного мовлення.
Тісно пов'язанні уроки розвитку
мовлення з уроками мислення серед природи. Такі уроки проводжу в парку, в саду,
на лузі, в «зеленому класі». Тут діти вчаться спостерігати, мислити,
висловлювали свої міркування. Переконалася, що після таких уроків дітям значно
легше написати твір на відповідну тему. На таких уроках слова-частини мови
уособлюються. Дуже важливо, щоб всю живу та неживу природудіти сприймали як
живі образи, і тут стають у пригоді твори української народної творчості. З
давніх- давен український народ сприймав навколишній світ натхненно.
З народного джерела я стараюся черпати мудрість і вселяти її
в чисті дитячі душі. Часто готую нестандартні уроки мовлення: урок-прогулянка,
урок-загадка, урок-казка, віршовані уроки. На таких уроках найбільше
розкривається дитяча душа. Тут дитина вільно фантазує, відверто висловлюється.
Складаємо з дітьми вірші, казки, описи за власними спостереженнями. На кожному
уроці мови та розвитку мовлення проводжу хвилинки каліграфії, які відповідають
змісту і темі уроку. Використовую вправи на формування уміння слухати і
говорити.
Більшість самостійних завдань на уроках мови та розвитку
мовлення диференціюю за рівнем складності.
У народі кажуть: «Людина що бачить, те вона і знає», саме це
прислів'я передає спосіб мислення молодших школярів, бо їхнє бачення світу
образне. Тому вивчення математики в першому класі неможливе без широкого
використання різноманітного унаочнення та дидактичного матеріалу.
«Само собою зрозуміло, що діти не повинні виучувати ніяких
арифметичних правил, а самі відкривати їх», — писав К.Д. Ушинський. Саме в грі
слід шукати можливості для успішного засвоєння математичних ідей, понять,
формування необхідних умінь і навичок.
Дидактичні ігри використовую на уроках математики для
ознайомлення дітей із новим матеріалом, для закріплення і при повторенні.
Дидактичні ігри добираю згідно з програмою.
Люблять школярі непрості завдання з логічним навантаженням.
На уроці діти піднімаються математичними сходинками, самі
можуть слідкувати за послідовністю виконання різних видів роботи на уроці, самі
аналізують, що вдалося зробити на уроці, яке завдання було найцікавішим, де
виникли труднощі, із чим не справилися.
Серйозних труднощів діти зазнають при переході від яскравої,
доступної наочності до більш складного матеріалу, коли потрібно застосовувати
власні судження. Саме на цьому етапі досягти мети допомагають опорні схеми.
Опорні схеми — це висновки, які народжуються на очах учнів у момент пояснення і
оформлюються у вигляді таблиць, набірного полотна, креслення, малюнка.
Уроки природничого характеру намагаюся будувати так, щоб
впливати на почуття і розум дітей. Тут дуже важливо, щоб учні безпосередньо
вміли спілкуватися з природою. Це краще спостерігати на уроках серед природи.
У міру можливості проводжу їх у «зеленому», навіть у «білому» класі.
Вважаю, що перш за все потрібно послідовно і систематично
ознайомлювати школярів із природою своєї місцевості шляхом безпосередніх
спостережень. Використання краєзнавчого матеріалу активізує, сприяє розвитку
самостійності. Переконана, що тільки активна взаємодія з природою здатна
виховати найкращі людські якості.
• Ще з першого класу намагаюсь донести до свідомості дітей
той факт, що життя наше, матеріальне і моральне благополуччя залежить від стану
навколишнього середовища.
У початкових класах неабияке значення для розкриття творчих
здібностей школярів мають уроки трудового навчання та образотворчого мистецтва.
Саме тут формуються трудові навички та вміння, виховується у дітей любов та
повага до праці, розвивається художньо-естетичний смак.
Значне місце при плануванні практичних занять відводжу
виготовленню іграшок із паперу, тканини, м'якого дроту, природного та
підручного матеріалу. Вміло організована робота дає змогу вже на уроці бачити
результати праці кожного учня. Використовую загальні форми роботи: фронтальні,
групові, індивідуальні. Всю роботу розбиваю на операції і обговорюю з дітьми
порядок їх виконання. На дошці вивішую план роботи — це допомагає учням працювати
у правильній послідовності.
Подобається дітям колективна робота, коли часточка їхньої
праці вкладається в загальний виріб. На уроках трудового навчання діти
розширюють уявлення про професії, про властивості різних матеріалів.
Різноманітні ігрові прийоми використовую на уроках образотворчого мистецтва.
Восени та навесні більшість уроків образотворчого мистецтва
проводжу на природі, адже тут знаходиться вічне джерело дитячого розуму та
фантазії. Діти спостерігають, роблять замальовки. Саме серед природи розкриваються
духовні сили дитини. Образи природи постають в її уяві як натхненні істоти. Тут
діти вчаться дивитися на світ очима художників, помічати те, чого не бачать
інші. І тоді народжуються образні вислови, незвичайні порівняння, «малювання
словом».
Вивчаю і впроваджую у своїй роботі позитивний педагогічний
досвід колег.
